Самооцінка учнів на уроках інформатики
Вже в початкових класах діти повинні навчатися давати оцінку своїм діям, вчинкам, аналізувати та знаходити недоліки. А що ж таке самооцінка?
Поняття
самооцінки у психології та педагогіці з кількох точок зору.
Сам термін «самооцінка» безпосередньо вказує на своє понятійне зміст,
передбачає оціночний компонент. Ті чи інші якості особистості визначаються як
хороші, так і погані; молодші школярі оцінюють себе за цими якостями,
порівнюючи їх з іншими. Важливо і те, що одні й ті ж якості можуть
інтерпретуватися одним школярем у позитивному плані (і тоді вони підвищують
його самооцінку), а інші - в негативному (і тоді вони знижують самооцінку).
Самооцінка - оцінка особистістю
самої себе, своїх можливостей, якостей і місця серед інших людей. Ставлячись до
ядра особистості, вона - найважливіший регулятор поведінки. Від неї залежить
взаємовідношення людини з оточуючими, його критичність, вимогливість до себе,
ставлення до успіхів і невдач. Тим самим вона впливає на ефективність
діяльності й подальшого розвитку особистості.
Самооцінка - афективна оцінка
уявлення про самого, яке може володіти різною інтенсивністю, оскільки наявність
конкретних рис образу «Я» може викликати більш-менш сильні емоції, пов'язані з
їх прийняттям або засудженням .
Самооцінка - це найбільш здійсненна
і найбільш вивчена в психології сторона самопізнання особистості. За допомогою
самооцінки відбувається регуляція поведінки особистості.
Самооцінка може бути стійкою, тобто
зберігатися в різних ситуаціях і на досить тривалий час, і нестійкою.
