Самооцінка учнів на уроках інформатики

Самооцінка учнів на уроках інформатики

       Вже в  початкових класах діти повинні навчатися давати оцінку своїм діям, вчинкам, аналізувати та знаходити недоліки. А що ж таке самооцінка?

     Поняття самооцінки у психології та педагогіці з кількох точок зору.
Сам термін «самооцінка» безпосередньо вказує на своє понятійне зміст, передбачає оціночний компонент. Ті чи інші якості особистості визначаються як хороші, так і погані; молодші школярі оцінюють себе за цими якостями, порівнюючи їх з іншими. Важливо і те, що одні й ті ж якості можуть інтерпретуватися одним школярем у позитивному плані (і тоді вони підвищують його самооцінку), а інші - в негативному (і тоді вони знижують самооцінку).
     Самооцінка - оцінка особистістю самої себе, своїх можливостей, якостей і місця серед інших людей. Ставлячись до ядра особистості, вона - найважливіший регулятор поведінки. Від неї залежить взаємовідношення людини з оточуючими, його критичність, вимогливість до себе, ставлення до успіхів і невдач. Тим самим вона впливає на ефективність діяльності й подальшого розвитку особистості.
     Самооцінка - афективна оцінка уявлення про самого, яке може володіти різною інтенсивністю, оскільки наявність конкретних рис образу «Я» може викликати більш-менш сильні емоції, пов'язані з їх прийняттям або засудженням .
     Самооцінка - це найбільш здійсненна і найбільш вивчена в психології сторона самопізнання особистості. За допомогою самооцінки відбувається регуляція поведінки особистості.
    Самооцінка може бути стійкою, тобто зберігатися в різних ситуаціях і на досить тривалий час, і нестійкою.

    Залежно від характеру самооцінка складається правильним або неправильним ставленням до себе, внаслідок чого самооцінка може стати або стимулом, або гальмом розвитку. Саме в самооцінці та оцінці проявляються індивідуально - психологічні, особистісні та соціальні якості людини, які дозволяють співвіднести свої сили, здібності з вимогами навколишнього середовища і самостійно ставити перед собою цілі і завдання, визначати життєві перспективи.
    Виникає уявлення про те, що кожен школяр має свого роду «внутрішній манометр», показання якого свідчать про те, як він себе оцінює, якого його самопочуття, чи задоволений він собою чи ні. Значення цієї сумарної оцінки задоволення своїми якостями дуже велика.
    Існує 2 види самооцінки: адекватна і неадекватна. Неадекватна ділиться на завищену і занижену. Розглянемо кілька докладно ці види.
Самооцінка є адекватною, якщо вона відповідає реальній успішності людини в будь - якої діяльності. Адекватні ознаки самооцінки, при яких уявлення особистістю про свої якості і можливості максимально наближено до реального рівня їх розвитку. Вона передбачає визнання людиною як своїх достоїнств, так і недоліків. З одного боку, віра в свої сили, можливості, здібності формує розвиток почуттів гідності, тобто переконання в особистому цінності, почуття гордості, яке оберігає від вчинків, зменшує достоїнств, самолюбство як повага до себе. Будучи достатньо розвиненими, ці почуття дають підставу молодій людині виходити з оптимістичною гіпотези про себе, не тільки будувати плани вдосконалення, але й вірити у їх здійснення. З іншого боку, критичне усвідомлення своїх недоліків, слабкостей перешкоджає зародженню в надрах особистісно - ціннісної свідомості установки на власну винятковість, перевагу.
     Неадекватна самооцінка - це завищене або занижене думку про себе. Самооцінка буває неадекватною в тих випадках, коли вона не відповідає успішності людини. Однією з різновидів самооцінки є завищена самооцінка, це коли людина істотно завищує свої актуальні можливості. Вона формує егоцентризм, зверхнє ставлення до однолітків, неадекватне прагнення до лідерства, завищений рівень домагань, невідповідний іноді реальним можливостям.
     Отже, самооцінка - оцінка особистістю самої себе, своїх можливостей, якостей і місця серед інших людей (Зінченко В. П). Як ми розглянули вище, існує два види самооцінки: адекватна і неадекватна. І вже у молодших школярів можна виділити ці відмінності.

     За методичними рекомендаціями щодо організації  навчально-виховного процесу у 2-х класах загальноосвітніх закладах  знання учнів на уроках інформатики не оцінюються. Справді, адже діти роблять перші кроки у вивченні комп’ютера. І тому,  в першу чергу вони повинні самостійно оцінювати свою роботу на уроці. З власного досвіду пропоную вам таблицю самооцінювання на уроках інформатики.

     Кожного уроку діти працюють з окремою ракетою. Ракети пронумеровані за порядком навчального уроку. Частини ракети відповідають певним етапам уроку. Наприклад, трикутники  — це сприймання нового матеріалу, робота з підручником, зошитом або розв’язування логічних завдань тощо. А ось прямокутник  ракети — це основна  частина уроку, тобто практична робота за комп’ютером. Пройшовши кожен етап, діти повинні оцінити  зробити самооцінку. Для цього існують рекомендації для самооцінювання: виконав успішно; впорався добре, виникли труднощі. Як бачите, використовуються різні кольори. Саме їх і використовують діти при зафарбуванні частин ракети. 

Це дає змогу вчителю прослідкувати, як діти засвоїли матеріал та здатність учнів самостійно прагнути до покращення результатів. На другий семестр змінюємо назву «Другий космодром самооцінювання».

      Надалі можете зберегти цю таблицю у портфоліо учнів. А ось у 3-4 класах можна використати електронний варіант цієї таблиці. І тоді діти зможуть не тільки оцінювати свої знання, а й закріплювати  вміння працювати в графічному редакторі. 
Таблиця самооцінювання:  https://drive.google.com/file/d/0BwxRqcsV1QvVVHp2dGY1RWR4Zm8/edit?usp=sharing